пакісник

па́кісник

див. пакосник.

Значення в інших словниках

1. пакісник — па́кісник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. пакісник — ПА́КІСНИК, ПА́КОСНИК, а, ч., розм. Те саме, що ка́посник. – Що робити? Бити, давити пакосників – он що робити (Панас Мирний); Щонайгіршіх пакісників закатруплено [вбито] за містом так, що й дійти було годі, хто й коли це зробив (Б. Лепкий).  Словник української мови у 20 томах
3. пакісник — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм.  Словник синонімів української мови
4. пакісник — ПА́КІСНИК див. па́косник.  Словник української мови в 11 томах