пакісник
па́кісник
див. пакосник.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пакісник — па́кісник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- пакісник — ПА́КІСНИК, ПА́КОСНИК, а, ч., розм. Те саме, що ка́посник. – Що робити? Бити, давити пакосників – он що робити (Панас Мирний); Щонайгіршіх пакісників закатруплено [вбито] за містом так, що й дійти було годі, хто й коли це зробив (Б. Лепкий). Словник української мови у 20 томах
- пакісник — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм. Словник синонімів української мови
- пакісник — ПА́КІСНИК див. па́косник. Словник української мови в 11 томах