1. Словник української мови у 20 томах

пакісник

ПА́КІСНИК, ПА́КОСНИК, а, ч., розм.

Те саме, що ка́посник.

– Що робити? Бити, давити пакосників – он що робити (Панас Мирний);

Щонайгіршіх пакісників закатруплено [вбито] за містом так, що й дійти було годі, хто й коли це зробив (Б. Лепкий).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пакісник — па́кісник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. пакісник — див. пакосник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пакісник — НЕГІ́ДНИК (безчесна, підла людина), МЕРЗО́ТНИК, ПОГА́НЕЦЬ підсил. розм., ПАРАЗИ́Т підсил. розм.; ПІДЛО́ТНИК, ЛИЧИ́НА, ГАДЮ́КА, ГАД, ГА́ДИНА, ЗМІЯ́, ЗМІЙ, ЗМІЮ́КА підсил. (лайл. і зневажл. — про злу, підступну людину); КА́ПОСНИК розм. Словник синонімів української мови
  4. пакісник — ПА́КІСНИК див. па́косник. Словник української мови в 11 томах