паланковий

пала́нковий

-а, -е.

Прикм. до паланка 2).

Значення в інших словниках

1. паланковий — пала́нковий прикметник іст.  Орфографічний словник української мови
2. паланковий — ПАЛА́НКОВИЙ, а, е, іст. Прикм. до пала́нка 2. До турецької війни (1769) [Січова] школа випускала полкових старшин, писарів військових канцелярій, адміністративних осіб для урядування паланковими судами тощо (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. паланковий — ПАЛА́НКОВИЙ, а, е, заст. Прикм. до пала́нка 2. До турецької війни (1769) [Січова] школа випускала полкових старшин, писарів військових канцелярій, адміністративних осіб для урядування паланковими судами тощо (Наука.., 2, 1965, 16).  Словник української мови в 11 томах