паланковий
ПАЛА́НКОВИЙ, а, е, іст.
Прикм. до пала́нка 2.
До турецької війни (1769) [Січова] школа випускала полкових старшин, писарів військових канцелярій, адміністративних осіб для урядування паланковими судами тощо (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)