паланкін
ПАЛАНКІ́Н, а, ч.
У деяких країнах Азії, Африки і Південної Америки – криті ноші, які служать засобом пересування для багатих осіб.
Поліцаї проторюють серед людей дорогу мандаринові, який, сповнений до себе пошани, набундючений, сидить в шовком критому паланкіні (Олесь Досвітній).
Словник української мови (СУМ-20)