паланкін
ПАЛАНКІ́Н, а, ч. У деяких країнах Азії, Африки і Південної Америки — криті ноші, які служать засобом пересування для багатих осіб.
Поліцаї проторюють серед людей дорогу мандаринові, який, сповнений до себе пошани, набундючений, сидить в шовком критому паланкіні (Досв., Гюлле, 1961, 159).
Словник української мови (СУМ-11)