Словник української мови у 20 томах

палання

ПАЛА́ННЯ, я, с.

Дія за знач. пала́ти.

З кратерів огонь своє палання ніс (П. Усенко);

Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них [гронах] горить (Л. Первомайський).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. палання — пала́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. палання — -я, с. Дія за знач. палати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. палання — ПАЛА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пала́ти. З кратерів огонь своє палання ніс (Ус., Листя.., 1956, 152); Найкращий дар землі, найкраще Палання сонця в них [гронах] горить (Перв.  Словник української мови в 11 томах
  4. палання — Пала́ння, -ня с. Пыланіе. На вдержу в серці полум'я-палання. К. МБ. XI. 146.  Словник української мови Грінченка