Великий тлумачний словник сучасної мови

палеобіоценоз

палеобіоцено́з

палеоценоз, -у, ч.

Сукупність рослин і тварин, що населяли в минулі геологічні епохи ділянку суходолу чи водойми з більш-менш однотипними умовами існування.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. палеобіоценоз — палеобіоцено́з іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. палеобіоценоз — ПАЛЕОБІОЦЕНО́З, ПАЛЕОЦЕНО́З, у, ч. Сукупність рослин і тварин, що населяли в минулі геологічні епохи ділянку суходолу чи водойми з більш-менш однотипними умовами існування.  Словник української мови у 20 томах
  3. палеобіоценоз — палеобіоцено́з, палеоцено́з (від палео... та біоценоз) сукупність рослин і тварин, що населяли в минулі геологічні епохи ділянку суші або водойми з більш-менш однотипними умовами існування.  Словник іншомовних слів Мельничука