палеобіоценоз
палеобіоцено́з
палеоценоз, -у, ч.
Сукупність рослин і тварин, що населяли в минулі геологічні епохи ділянку суходолу чи водойми з більш-менш однотипними умовами існування.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палеобіоценоз — палеобіоцено́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- палеобіоценоз — ПАЛЕОБІОЦЕНО́З, ПАЛЕОЦЕНО́З, у, ч. Сукупність рослин і тварин, що населяли в минулі геологічні епохи ділянку суходолу чи водойми з більш-менш однотипними умовами існування. Словник української мови у 20 томах
- палеобіоценоз — палеобіоцено́з, палеоцено́з (від палео... та біоценоз) сукупність рослин і тварин, що населяли в минулі геологічні епохи ділянку суші або водойми з більш-менш однотипними умовами існування. Словник іншомовних слів Мельничука