палеобіоценоз
ПАЛЕОБІОЦЕНО́З, ПАЛЕОЦЕНО́З, у, ч.
Сукупність рослин і тварин, що населяли в минулі геологічні епохи ділянку суходолу чи водойми з більш-менш однотипними умовами існування.
Виявлено основні біогеографічні зв'язки діатомових палеобіоценозів України та загальні тенденції в розвитку діатомової флори басейнів Північної околиці Тетиса, Східного Паратетису та Чорноморського басейну (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палеобіоценоз — палеобіоцено́з іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- палеобіоценоз — палеоценоз, -у, ч. Сукупність рослин і тварин, що населяли в минулі геологічні епохи ділянку суходолу чи водойми з більш-менш однотипними умовами існування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- палеобіоценоз — палеобіоцено́з, палеоцено́з (від палео... та біоценоз) сукупність рослин і тварин, що населяли в минулі геологічні епохи ділянку суші або водойми з більш-менш однотипними умовами існування. Словник іншомовних слів Мельничука