палеографія

палеогра́фія

-ї, ж.

Допоміжна історико-філологічна дисципліна, що вивчає зовнішній вигляд і письмо стародавніх рукописів з метою їх правильного прочитання та встановлення часу й місця написання.

|| Особливості письма і зовнішнього вигляду стародавнього рукопису.

Музична палеографія — галузь історичного музикознавства, яка вивчає давні пам'ятники музичної писемності, системи запису музики.

Значення в інших словниках

1. палеографія — палеогра́фія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. палеографія — Давнеписьмознавство  Словник чужослів Павло Штепа
3. палеографія — ПАЛЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Допоміжна історико-філологічна дисципліна, що вивчає зовнішній вигляд і письмо стародавніх рукописів з метою їх правильного прочитання та встановлення часу й місця написання.  Словник української мови у 20 томах
4. палеографія — палеогра́фія (від палео... і ...графія) допоміжна історична дисципліна, що вивчає давні рукописи, переважно письмо (спосіб написання, форму літер, особливості матеріалу, на якому писали, тощо).  Словник іншомовних слів Мельничука
5. палеографія — Допоміжна історична дисципліна, вивчає історію та розвиток письма, приладдя, матеріали письма; теоретичні основи п. заклав Жан Мабійон.  Універсальний словник-енциклопедія
6. палеографія — Палеогра́фія, -фії, -фією (гр.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. палеографія — ПАЛЕОГРА́ФІЯ, ї, ж. Допоміжна історико-філологічна дисципліна, що вивчає зовнішній вигляд і письмо стародавніх рукописів з метою їх правильного прочитання та встановлення часу й місця написання.  Словник української мови в 11 томах