палиця
па́лиця
-і, ж.
1》 Відділена від дерева та очищена від пагонів частина тонкого стовбура або товстої гілки.
|| Такий предмет, пристосований або оброблений відповідним чином для опори під час ходьби.
|| Подібний предмет із якого-небудь матеріалу, що вживається для різних цілей.
|| перен. Про насилля з метою примусу, підкорення.
2》 Важкий дрючок з потовщенням на кінці, що в старовину використовувався як зброя.
3》 церк. Частина вбрання вищого духівництва у вигляді парчевого квадрата.
Великий тлумачний словник сучасної української мови