паличний

па́личний

-а, -е.

1》 Прикм. до палиця 1).

2》 перен. Який тримається на побоях, насиллі, гнобленні. Палична дисципліна.

Значення в інших словниках

1. паличний — па́личний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. паличний — ПА́ЛИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до па́лиця 1. Паличне вистукування. 2. перен. Який тримається на побоях, насиллі, гнобленні. Палична дисципліна.  Словник української мови у 20 томах
3. паличний — ПРИМУСО́ВИЙ (який здійснюється через натиск, примушування з чийогось боку), НАСИ́ЛЬНИЙ, СИ́ЛУВАНИЙ, НАСИ́ЛЬНИЦЬКИЙ, ПІДНЕВІ́ЛЬНИЙ, ПА́ЛИЧНИЙ розм., МУСО́ВИЙ діал.  Словник синонімів української мови
4. паличний — ПА́ЛИЧНИЙ, а, е. 1. Прикм. до па́лиця 1. 2. перен. Який тримається на побоях, насиллі, гнобленні. Уразливою стороною російської армії, що відбивала загальні хиби кріпосницької Росії, були жорстока палична дисципліна...  Словник української мови в 11 томах