паля
I п`аля-і, ж.
1》 Стовп, що забивається в ґрунт як опора для якої-небудь споруди.
2》 Загострений з обох кінців кілок, який вбивають, вкопують у землю як опору для чого-небудь або як огорожу.
|| перен. Старовинний спосіб смертної кари, коли засудженого страчували, насаджуючи на такий кілок.
II пал`я-яти, с., зах.
Паляничка.
Великий тлумачний словник сучасної української мови