Значення в інших словниках
-
паляндрувати —
паляндрува́ти: поспѣшать куда то [ІФ,1890] Паляндрува́ти: — бідувати [16] — йти, мандрувати [II]
Словник з творів Івана Франка
-
паляндрувати —
паляндрува́ти дієслово недоконаного виду діал.
Орфографічний словник української мови
-
паляндрувати —
див. ходити
Словник синонімів Вусика
-
паляндрувати —
ПАЛЯНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Мандрувати. – Я гадав, що хоть арештують та цюпасом до села відішлють, – отже, не хотіли. Прийшлося самому, голому й голодному, паляндрувати (І. Франко).
Словник української мови у 20 томах
-
паляндрувати —
ПОДОРОЖУВА́ТИ (здійснювати подорож), МАНДРУВА́ТИ, ВОЯЖУВА́ТИ заст., ірон., жарт.; ВАНДРУВА́ТИ діал., ПАЛЯНДРУВА́ТИ діал.; ЧУМАКУВА́ТИ розм. (подорожувати довгий час, подовгу); ХОДИ́ТИ (перев. пішки).
Словник синонімів української мови
-
паляндрувати —
ПАЛЯНДРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., діал. Мандрувати. — Я гадав, що хоть арештують та цюпасом до села відішлють, — отже, не хотіли. Прийшлося самому, голому й голодному, паляндрувати. (Фр., II, 1950, 90).
Словник української мови в 11 томах