Великий тлумачний словник сучасної мови

паморочливий

па́морочливий

-а, -е.

Який паморочить.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. паморочливий — па́морочливий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. паморочливий — ПА́МОРОЧЛИВИЙ, а, е. Який паморочить. Навіть такий силач, як Сажнєв, і той відчуває паморочливу втому. Розігнути б спину, відпочити б трохи (Д. Ткач).  Словник української мови у 20 томах
  3. паморочливий — ПА́МОРОЧЛИВИЙ (який паморочить), ЗАПА́МОРОЧЛИВИЙ, ОДУРМА́НЛИВИЙ, ОДУРМА́НЮЮЧИЙ, ДУРМА́ННИЙ розм., МОРО́ЧЛИВИЙ розм. Навіть такий силач, як Сажнєв, і той відчуває паморочливу втому (Д. Ткач); У камері стояло важке, запаморочливе повітря (Ю.  Словник синонімів української мови
  4. паморочливий — ПА́МОРОЧЛИВИЙ, а, е. Який паморочить. Навіть такий силач, як Сажнєв, і той відчуває паморочливу втому. Розігнути б спину, відпочити б трохи (Ткач, Крута хвиля, 1956, 60).  Словник української мови в 11 томах