паморочливо

па́морочливо

Присл. до паморочливий.

|| у знач. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. паморочливо — па́морочливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. паморочливо — ПА́МОРОЧЛИВО. Присл. до па́морочливий. Паморочливо запах бузок; // у знач. пред. Млосно йому й паморочливо, але хтось непокірний у нім підводить його (І.  Словник української мови у 20 томах
3. паморочливо — ПА́МОРОЧЛИВО. Присл. до па́морочливий; // у знач. присудк. сл. Руки їхні зблизилися між листям, злилися в нервово-гарячому потискові і стискалися все міцніше. Жарко, паморочливо йому стало (Гончар, Тронка,1963, 51).  Словник української мови в 11 томах