паморочливо

ПА́МОРОЧЛИВО. Присл. до па́морочливий;

// у знач. присудк. сл.

Руки їхні зблизилися між листям, злилися в нервово-гарячому потискові і стискалися все міцніше. Жарко, паморочливо йому стало (Гончар, Тронка,1963, 51).

Значення в інших словниках

1. паморочливо — па́морочливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. паморочливо — Присл. до паморочливий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паморочливо — ПА́МОРОЧЛИВО. Присл. до па́морочливий. Паморочливо запах бузок; // у знач. пред. Млосно йому й паморочливо, але хтось непокірний у нім підводить його (І.  Словник української мови у 20 томах