1. Словник української мови в 11 томах

паморочливо

ПА́МОРОЧЛИВО. Присл. до па́морочливий;

// у знач. присудк. сл.

Руки їхні зблизилися між листям, злилися в нервово-гарячому потискові і стискалися все міцніше. Жарко, паморочливо йому стало (Гончар, Тронка,1963, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паморочливо — па́морочливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. паморочливо — Присл. до паморочливий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паморочливо — ПА́МОРОЧЛИВО. Присл. до па́морочливий. Паморочливо запах бузок; // у знач. пред. Млосно йому й паморочливо, але хтось непокірний у нім підводить його (І. Словник української мови у 20 томах