1. Словник української мови у 20 томах

паморочливо

ПА́МОРОЧЛИВО.

Присл. до па́морочливий.

Паморочливо запах бузок;

// у знач. пред.

Млосно йому й паморочливо, але хтось непокірний у нім підводить його (І. Багряний);

Руки їхні зблизилися між листям, злилися в нервово-гарячому потискові і стискалися все міцніше. Жарко, паморочливо йому стало (О. Гончар);

Було душно, паморочливо душно, до нудоти, бо квартира не провітрювалась (Б. Харчук).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паморочливо — па́морочливо прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. паморочливо — Присл. до паморочливий. || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. паморочливо — ПА́МОРОЧЛИВО. Присл. до па́морочливий; // у знач. присудк. сл. Руки їхні зблизилися між листям, злилися в нервово-гарячому потискові і стискалися все міцніше. Жарко, паморочливо йому стало (Гончар, Тронка,1963, 51). Словник української мови в 11 томах