паморочливо

ПА́МОРОЧЛИВО.

Присл. до па́морочливий.

Паморочливо запах бузок;

// у знач. пред.

Млосно йому й паморочливо, але хтось непокірний у нім підводить його (І. Багряний);

Руки їхні зблизилися між листям, злилися в нервово-гарячому потискові і стискалися все міцніше. Жарко, паморочливо йому стало (О. Гончар);

Було душно, паморочливо душно, до нудоти, бо квартира не провітрювалась (Б. Харчук).

Значення в інших словниках

1. паморочливо — па́морочливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. паморочливо — Присл. до паморочливий. || у знач. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. паморочливо — ПА́МОРОЧЛИВО. Присл. до па́морочливий; // у знач. присудк. сл. Руки їхні зблизилися між листям, злилися в нервово-гарячому потискові і стискалися все міцніше. Жарко, паморочливо йому стало (Гончар, Тронка,1963, 51).  Словник української мови в 11 томах