паморочливо —
Присл. до паморочливий. || у знач. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної мови
паморочливо —
ПА́МОРОЧЛИВО. Присл. до па́морочливий. Паморочливо запах бузок; // у знач. пред. Млосно йому й паморочливо, але хтось непокірний у нім підводить його (І.
Словник української мови у 20 томах
паморочливо —
ПА́МОРОЧЛИВО. Присл. до па́морочливий; // у знач. присудк. сл. Руки їхні зблизилися між листям, злилися в нервово-гарячому потискові і стискалися все міцніше. Жарко, паморочливо йому стало (Гончар, Тронка,1963, 51).
Словник української мови в 11 томах