Великий тлумачний словник сучасної мови

панегіричний

панегіри́чний

-а, -е.

Прикм. до панегірик.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. панегіричний — панегіри́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. панегіричний — ПАНЕГІРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до панегі́рик. Не тішили його ані здивовано-шанобливі погляди присутніх, ані панегіричні звороти Борецького (З. Тулуб); У панегіричних творах автори піднесено вихваляли того, кому присвячували вірш, а про себе говорили у смиренному, зневажливому тоні (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. панегіричний — Панегіри́чний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. панегіричний — ПАНЕГІРИ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до панегі́рик. Не тішили його ані здивовано-шанобливі погляди присутніх, ані панегіричні звороти Борецького (Тулуб, Людолови, І, 1957, 313); У панегіричних творах автори піднесено вихваляли того, кому присвячували вірш...  Словник української мови в 11 томах