паночок

пано́чок

-чка, ч.

Пестл. до пан 1), 2).

Значення в інших словниках

1. паночок — пано́чок іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. паночок — ПАНО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до пан 1, 2. – Ні, паночку, – Ягня йому мовляє, – Водиці я не сколотив, Бо ще й не пив (Л. Глібов); – Та я ж осе до нашого пана з поклоном. Будь ласка, паночку, зарятуйте...  Словник української мови у 20 томах
3. паночок — ПАНО́ЧОК, чка, ч. Пестл. до пан 1, 2. — Ні, паночку, — Ягня йому мовляє, — Водиці я не сколотив, Бо ще й не пив (Гл., Вибр., 1951, 39); — Та я ж осе до нашого пана з поклоном.  Словник української мови в 11 томах
4. паночок — Пано́чок, -чка м. ум. отъ пан.  Словник української мови Грінченка