панувати
панува́ти
-ую, -уєш, недок., над ким – чим, ким – чим, у кому – чому.
1》 Мати владу над ким-, чим-небудь.
|| перен. Все охоплювати, заповнювати собою (про пори року, сили, явища природи і т. ін.).
|| перен. Підкоряти собі (природу, сили стихії).
|| перен. Переважати в людській свідомості, суспільних стосунках і т. ін.
|| перен. Охоплювати, володіти (про людські почуття або відчуття). Панувати над собою.
2》 перен. Мати переважне порівняно з чим-небудь поширення; безмежно поширюватися.
3》 Бути паном, панею або як пан, пані.
|| Жити, як пан, пані; розкошувати.
4》 над чим. Підноситися над навколишніми предметами, ландшафтом, місцевістю; височіти.
Великий тлумачний словник сучасної української мови