панувати
Панува́ти, -ну́ю, -єш
гл.
1) Господствовать, властвовать. Біс та його діти панують у світі. Ном.
2) Царствовать.
3) Жить побарски. Іди, доню, каже мати, — не вік дівувати! Він багатий, одинокий, — будеш панувати. Шевч. 14.
Словник української мови Грінченка