панування
Панува́ння, -ня
с.
1) Владычество, господство. Карає він і царства, і престоли, щоб зупинить неправе панування. К. Іов. 76.
2) Царствованіе.
3) Барская жизнь. Моє панування — гірке горювання. Чуб. V. 744.
Словник української мови Грінченка