Значення в інших словниках
-
панування —
панува́ння іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
панування —
Владарювання, володарювання, царювання, сил. гегемонія; урядування.
Словник синонімів Караванського
-
панування —
-я, с. 1》 Дія за знач. панувати. 2》 рідко. Царювання.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
панування —
ПАНУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. панува́ти. [Нартал:] Ти знов на мене сплів сильце: ти навернув мене у християнство. Тоді-то й почалася повна влада, безмежне панування надо мною (Леся Українка)...
Словник української мови у 20 томах
-
панування —
Панува́ння, -ння, -нню, -нням
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
панування —
ПАНУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. панува́ти. У 90-х роках XVII ст. на Правобережній Україні розгорнулась боротьба проти польсько-шляхетського панування (Укр. іст.
Словник української мови в 11 томах
-
панування —
Панува́ння, -ня с. 1) Владычество, господство. Карає він і царства, і престоли, щоб зупинить неправе панування. К. Іов. 76. 2) Царствованіе. 3) Барская жизнь. Моє панування — гірке горювання. Чуб. V. 744.
Словник української мови Грінченка