панцир
па́нцир
заст. панцер, -а, ч.
1》 Частина старовинного, звичайно металевого, бойового спорядження, яке захищало тулуб воїна від ударів холодної зброї.
|| перен. Велика кількість однорідних або однакових твердих предметів, які щільно вкривають, облягають собою що-небудь.
|| чого, перен. Якась риса людської вдачі, поведінки і т. ін., що ніби захищає від чого-небудь.
2》 Твердий покрив тіла деяких тварин (черепах, крокодилів, ракоподібних і т. ін.). Панцир черепахи.
3》 Металева обшивка у автомобілів, поїздів, військових кораблів; броня.
|| Покрив деяких деталей механізмів, а також проводів. Панцир кабелю.
4》 Жорсткий водолазний скафандр, признач. для роботи на великих глибинах.
Великий тлумачний словник сучасної української мови