1. Великий тлумачний словник сучасної мови

панцир

па́нцир

заст. панцер, -а, ч.

1》 Частина старовинного, звичайно металевого, бойового спорядження, яке захищало тулуб воїна від ударів холодної зброї.

|| перен. Велика кількість однорідних або однакових твердих предметів, які щільно вкривають, облягають собою що-небудь.

|| чого, перен. Якась риса людської вдачі, поведінки і т. ін., що ніби захищає від чого-небудь.

2》 Твердий покрив тіла деяких тварин (черепах, крокодилів, ракоподібних і т. ін.). Панцир черепахи.

3》 Металева обшивка у автомобілів, поїздів, військових кораблів; броня.

|| Покрив деяких деталей механізмів, а також проводів. Панцир кабелю.

4》 Жорсткий водолазний скафандр, признач. для роботи на великих глибинах.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панцир — па́нцир іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. панцир — ПА́НЦИР, заст. ПА́НЦЕР, а, ч. 1. іст. Частина старовинного, звичайно металевого, бойового спорядження, яке захищало тулуб воїна від ударів холодної зброї. Несуть пани есаули [осавули] Козацькую збрую: Литий панцир порубаний, Шаблю золотую (Т. Словник української мови у 20 томах
  3. панцир — па́нцир (нім Panzer, з італ. panciera, від лат. pantices – живіт) 1. У давні часи та за середньовіччя частина бойового спорядження воїна для захисту тулуба від ударів зброї. Виготовляли з шкіри тварин, дерева, металу тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. панцир — БРО́НЯ́ (захисне облицювання із сталевих плит або листів на військових кораблях, поїздах, автомобілях і т. ін.), ПА́НЦИР (ПА́НЦЕР). На морі, в небі й на землі пливуть із броні кораблі (В. Сосюра); Кулі з крупнокаліберних кулеметів б'ють по панциру (танка), як молотки в кузні (Ю. Яновський). Словник синонімів української мови
  5. панцир — ПА́НЦИР, заст. ПА́НЦЕР, а, ч. 1. Частина старовинного, звичайно металевого, бойового спорядження, яке захищало тулуб воїна від ударів холодної зброї. Несуть пани есаули [осавули] Козацькую збрую: Литий панцир порубаний, Шаблю золотую (Шевч. Словник української мови в 11 томах