парозбірник

парозбі́рник

-а, ч.

Резервуар, що служить для збирання пари (див. пара II 1)) і розподілу її по трубопроводах.

Значення в інших словниках

1. парозбірник — парозбі́рник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. парозбірник — ПАРОЗБІ́РНИК, а, ч. Резервуар, що служить для збирання пари (див. па́ра² 1) і розподілу її на трубопроводах. Полагодити парозбірник.  Словник української мови у 20 томах
3. парозбірник — ПАРОЗБІ́РНИК, а, ч. Резервуар, що служить для збирання пари ( див. па́ра²1) і розподілу її на трубопроводах.  Словник української мови в 11 томах