парозбірник

ПАРОЗБІ́РНИК, а, ч.

Резервуар, що служить для збирання пари (див. па́ра² 1) і розподілу її на трубопроводах.

Полагодити парозбірник.

Значення в інших словниках

1. парозбірник — парозбі́рник іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. парозбірник — -а, ч. Резервуар, що служить для збирання пари (див. пара II 1)) і розподілу її по трубопроводах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. парозбірник — ПАРОЗБІ́РНИК, а, ч. Резервуар, що служить для збирання пари ( див. па́ра²1) і розподілу її на трубопроводах.  Словник української мови в 11 томах