парость

па́рость

-і, ж.

1》 Те саме, що паросток.

2》 перен. Окреме відгалуження, частина чого-небудь.

|| заст. Нащадок.

|| без додатка, збірн. Молоді люди.

3》 Лінія спорідненості у родоводі кого-, чого-небудь.

4》 діал. Промінь, проміння.

Значення в інших словниках

1. парость — па́рость іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. парость — Паросток, паросль, паріст, ПАГІН, молоде стебло, р. зеленець; (відгалуження) галузь, гілка; (чия) нащадок.  Словник синонімів Караванського
3. парость — див. гілка  Словник синонімів Вусика
4. парость — [парос'т'] -с'т'і, ор. -с'т'у, р. мн. -стеий  Орфоепічний словник української мови
5. парость — ПА́РОСТЬ, і, ж. 1. Те саме, що па́росток. Зима гине, як надходить весна, зерно гниє в землі, випускаючи парость (М. Коцюбинський); Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур'ян (М. Рильський). 2. перен.  Словник української мови у 20 томах
6. парость — МО́ЛОДЬ (молоде, підростаюче покоління, молоді люди), ЮНА́ЦТВО, Ю́НІСТЬ, МОЛОДНЯ́К розм., ЮНЬ поет., МОЛОДНЕ́ЧА розм., МОЛОДЯ́ТА розм., ЧЕ́ЛЯДЬ заст.; ПА́РОСТЬ, ПА́ГІЛЛЯ, ПА́ГІННЯ, ПА́МОЛОДЬ, ПА́МОЛОДОК розм., ОБРО́СТЬ розм., ПО́РОСЛЬ розм.  Словник синонімів української мови
7. парость — Па́рость, -ти, -ті, -ростю; -рості, -тей  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. парость — ПА́РОСТЬ, і, ж. 1. Те саме, що па́росток. Зима гине, як надходить весна, зерно гниє в землі, випускаючи парость (Коцюб., II, 1955, 275); Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно політь бур’ян (Рильський, III, 1961, 211). 2. перен.  Словник української мови в 11 томах
9. парость — Парость, -ти ж. = парост 1. Вх. Пч. I. 15.  Словник української мови Грінченка