патлатий
патла́тий
-а, -е, розм.
1》 З довгим, густим, скуйовдженим волоссям.
|| у знач. ім. патлатий, -того, ч.; патлата, -тої, ж., зневажл. Людина з довгим, густим, скуйовдженим волоссям.
|| перен. Про попа.
2》 Вкритий довгою, густою шерстю.
|| Зробл., пошитий із шкури з довгою та густою шерстю.
3》 перен. Який має густе листя, довге віття й пишний цвіт.
|| Великий, лапатий, повний (про квітки).
4》 перен. Який має вигляд клаптів (про пару, туман, хмару і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної української мови