Великий тлумачний словник сучасної мови

патуа

патуа́

невідм., с.

Місцева говірка.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. патуа — патуа́ іменник середнього роду діалект; говірка  Орфографічний словник української мови
  2. патуа — Патуа́ (фр.), не відм. (ч. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)