патуа

патуа́

невідм., с.

Місцева говірка.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патуа — патуа́ іменник середнього роду діалект; говірка Орфографічний словник української мови
  2. патуа — Патуа́ (фр.), не відм. (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)