патуа

Патуа́ (фр.), не відм. (ч. р.)

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патуа — патуа́ іменник середнього роду діалект; говірка Орфографічний словник української мови
  2. патуа — невідм., с. Місцева говірка. Великий тлумачний словник сучасної мови