патуа

патуа́

іменник середнього роду

діалект; говірка

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. патуа — невідм., с. Місцева говірка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. патуа — Патуа́ (фр.), не відм. (ч. р.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)