пахан

паха́н

-а, ч., жарг.

Ватажок злочинного угруповання.

Значення в інших словниках

1. пахан — паха́н іменник чоловічого роду, істота вульг.  Орфографічний словник української мови
2. пахан — ПАХА́Н, а́, ч., жарг. Особа, що очолює злочинне угруповування. У камері всі міцно спали, лиш Герасимов, чекаючи, що його й цієї ночі викличуть на допит, одразу підхопився, та Чмир заспокійливо махнув рукою й простягнув ще не закурену цигарку.  Словник української мови у 20 томах
3. пахан — А, ч. 1. злоч. Кримінальний авторитет. Пахани швидко розставлять все по поняттях. 2. знев. Високопосадовець, впливова людина. Тут Данилович пасе задніх.  Словник сучасного українського сленгу
4. пахан — (-а) ч. 1. крим. Почесний злодій похилого віку. В момент гарячих побрехеньок про колишнього секретаря Хрущова та піонера Вовочку, Борис Іванович розпашіло сидів й розслаблено "по-батьківськи" слухав.  Словник жарґонної лексики української мови