пейзани

пейза́ни

-ів, мн. (одн. пейзан, пейзанин, -а, ч.; пейзанка, -и, ж.).

Ідилічні образи селян у художній літературі, у живописі, в театрі 18-19 ст.

|| заст., ірон. Селяни.

Значення в інших словниках

1. пейзани — ПЕЙЗА́НИ, ів, мн. (одн. пейза́н, пейза́нин, а, ч.; пейза́нка, и, ж.). Ідилічні образи селян у художній літературі, у живописі, в театрі XVIII–XIX ст.  Словник української мови у 20 томах
2. пейзани — ПЕЙЗА́НИ, ів, мн. (одн. пейза́н, пейза́нин, а, ч.; пейза́нка, и, ж.). Ідилічні образи селян у художній літературі, у живописі, в театрі XVIII-XIX ст.  Словник української мови в 11 томах