пенарство

пена́рство

-а, с., діал.

Усе, що є в обійсті: худоба, хатнє начиння і т. ін.

Значення в інших словниках

1. пенарство — Пена́рство, -ва с. Домашній скотъ, вообще домашнее имущество. Нема у мене, щоб хто доглянув і тамтого пенарства. Ольгоп. у. Як перевозився, то привіз дванадцять возів пенарства. Ананьев. у.  Словник української мови Грінченка