пенати
пена́ти
-ів, мн. (одн. пенат, -а, ч.).
1》 У давньоримській міфології: боги – захисники родини, іноді – Батьківщини.
2》 перен. Рідний дім. Вертатися до своїх пенатів.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипена́ти
-ів, мн. (одн. пенат, -а, ч.).
1》 У давньоримській міфології: боги – захисники родини, іноді – Батьківщини.
2》 перен. Рідний дім. Вертатися до своїх пенатів.
Великий тлумачний словник сучасної української мови