пентатлон

пентатло́н

-у, ч.

Античне п'ятиборство, що було обов'язковим елементом олімпійських ігор.

Значення в інших словниках

1. пентатлон — ПЕНТАТЛО́Н.  Словник української мови у 20 томах
2. пентатлон — пентатло́н (грец. πένταθλον, від πέντε – п’ять і άθλον – змагання, боротьба) античне (давньогрецьке) п’ятиборство, що було обов’язковим елементом олімпійських ігор. До П. входили: біг, стрибки, кидання диска й списа (дротика), боротьба й на завершення – боротьба двох найкращих.  Словник іншомовних слів Мельничука