пентатлон

пентатло́н

-у, ч.

Античне п'ятиборство, що було обов'язковим елементом олімпійських ігор.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пентатлон — ПЕНТАТЛО́Н. Словник української мови у 20 томах
  2. пентатлон — пентатло́н (грец. πένταθλον, від πέντε – п’ять і άθλον – змагання, боротьба) античне (давньогрецьке) п’ятиборство, що було обов’язковим елементом олімпійських ігор. До П. входили: біг, стрибки, кидання диска й списа (дротика), боротьба й на завершення – боротьба двох найкращих. Словник іншомовних слів Мельничука