первенець
пе́рвенець
-нця, ч.
1》 Перша, найстарша дитина у шлюбі.
2》 Той, хто першим затіває, започатковує якусь справу.
3》 Те, що з'явилося або створене першим у часі серед йому подібних.
Великий тлумачний словник сучасної української мовипе́рвенець
-нця, ч.
1》 Перша, найстарша дитина у шлюбі.
2》 Той, хто першим затіває, започатковує якусь справу.
3》 Те, що з'явилося або створене першим у часі серед йому подібних.
Великий тлумачний словник сучасної української мови