первобутний

первобу́тний

-а, -е, рідко.

Те саме, що первісний 1-3).

Значення в інших словниках

1. первобутний — первобу́тний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. первобутний — ПЕ́РВІ́СНИЙ (який виник, існував у найдавніші часи), ПЕРВОБУ́ТНИЙ рідше; ПЕРВОРО́ДНИЙ книжн. (який є джерелом чогось). Первісна людина мусила з рання й до ночі полювати (О.  Словник синонімів української мови
3. первобутний — ПЕРВОБУ́ТНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що пе́рві́сний 1-3. Приваблювали його дикі гори Алтаю, майже недосліджені, його первобутні мешканці з їхнім старовинним побутом (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 132); З віку в вік там [над Сулою] тирлувались вівці...  Словник української мови в 11 томах