перевіряльник

перевіря́льник

-а, ч.

Той, хто перевіряє когось або щось.

Значення в інших словниках

1. перевіряльник — перевіря́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. перевіряльник — ПЕРЕВІРЯ́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що переві́рник. Відчувалося, що професійний ріст його кар'єри від витрушувача дрібних грошей в молодших у школі до перевіряльника квитків у тролейбусі ніяк не позначився на наборі стандартних висловів (із журн.  Словник української мови у 20 томах