перевіряльник
ПЕРЕВІРЯ́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Те саме, що переві́рник.
Відчувалося, що професійний ріст його кар'єри від витрушувача дрібних грошей в молодших у школі до перевіряльника квитків у тролейбусі ніяк не позначився на наборі стандартних висловів (із журн.);
У середу ввечері перевіряльники виїхали до Одеси, де, зокрема, зустрічалися з представниками обласних фінансових, правоохоронних і податкових органів (з газ.);
Західний громадянин вижене геть будь-яких перевіряльників з території своєї приватної власності, будь то офіс чи житло (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)