перевіряльник
ПЕРЕВІРЯ́ЛЬНИК, а, ч., розм.
Те саме, що переві́рник.
Відчувалося, що професійний ріст його кар'єри від витрушувача дрібних грошей в молодших у школі до перевіряльника квитків у тролейбусі ніяк не позначився на наборі стандартних висловів (із журн.);
У середу ввечері перевіряльники виїхали до Одеси, де, зокрема, зустрічалися з представниками обласних фінансових, правоохоронних і податкових органів (з газ.);
Західний громадянин вижене геть будь-яких перевіряльників з території своєї приватної власності, будь то офіс чи житло (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перевіряльник — перевіря́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- перевіряльник — -а, ч. Той, хто перевіряє когось або щось. Великий тлумачний словник сучасної мови